Досить часто можна зустріти визначення HTML як мови для веб-програмування, що не є вірним. Чим він насправді, як з’явився і для чого використовується поговоримо в цій статті.
Історія появи та розвитку HTML
У 1986 році ISO затвердила стандарт SGML, завдяки якому можна побудувати систему розмітки текстового вмісту веб-сторінок. Метою розробки цього стандарту стала можливість перегляду та внесення змін до вмісту за допомогою різних програм та платформ. Однак, цей стандарт лише окреслив правила розмітки, але не став повноцінною її системою. Проте ця технологія лягла в основу багатьох подальших розробок у сфері інформаційних технологій. Незважаючи на те, що мова не набула широкого поширення, саме вона стала прабатьком сучасної мови розмітки гіпертексту.
На основі стандарту SGML британський фахівець з інформатики Sir Timothy John Tim Berners-Lee в 1991 році розробив технологію для трансляції тесту через Інтернет. Вона отримала назву HTML, що є абревіатурою Hyper Text Markup Language. Технологія не є мовою програмування, як іноді помилково вважають люди, далекі від ІТ, а використовується для трансформації різнопланового контенту у документ, придатний для публікації в Інтернет.
Розвиток HTML
Спочатку технологія повністю відповідала стандартам свого предка – мови SGML. Через два роки вийшла нова версія – HTML 1.2 з більш ніж чотирма десятками тегів. Серед них були такі, що не відповідали принципам SGML через свій вплив на фізичні параметри текстового вмісту. Ці три теги не рекомендувалося використовувати у роботі. Версія успішно застосовувалася програмістами, оскільки навіть незважаючи на наявність нових тегів, що суперечать стандартам SGML, все ж орієнтувалася на чітку структуру і логіку веб-документа.
Ще через два роки, а точніше у 1995 році, за роботу над технологією взялася компанія W3C. В результаті з’явилися версії HTML 2.0 та 3.0. Остання стала справжнім проривом в інформаційних технологіях, і саме вона лягла в основу всіх сучасних версій.
Що таке HTML
В основі мови розмітки лежать теги, що складаються з кількох слів або набору символів. Вони задають певні властивості даним або тексту, які знаходяться всередині сформованої конструкції. Наприклад, якщо всередині пари тегів [b] і [/b] помістити фразу «Я вільно володію англійською», то на веб-сторінці вона виділятиметься жирним текстом. Щоб зробити текст синім, необхідно помістити його всередину конструкції [font color=”blue” ]…[/font ].
Види редакторів
Для роботи з текстовим контентом використовується переважно три редактори.
- Notepad ++ є спрощеною версією звичного нам блокнота і він дуже непоганий як HTML-редактор. У ньому є підтримка макросів, перевірка правильності коду. Керувати редактором досить просто, тому ним часто користуються розробники-початківці. Ви можете встановити до нього необхідні плагіни та працювати без значних витрат ресурсів персонального комп’ютера.
- Adobe Go Live CS використовується професіоналами в галузі створення та адміністрування сайтів. Більшість процесів виконуються автоматично, що дуже зручно при великих обсягах роботи з кодом. Хорошим прикладом є можливість швидко знайти на потрібних сторінках сайту певні теги та атрибути та замінити їх іншими. Окрім того, редактор самостійно знаходить та прибирає зайві теги та проблеми у коді, написаному в іншому редакторі.
- Aptana використовується для роботи з JavaScript, HTML та CSS. Якщо ви хочете працювати з іншими мовами програмування, то потрібно лише встановити додаткові плагіни. Це професійний редактор, використовуючи який можна створювати як прості односторінники, так і працювати з великими проектами.
Сподіваємося, ця стаття була вам корисною. Щоб і надалі оперативно отримувати цікаві огляди та статті підпишіться на оновлення сайту студії SEOMind.
Оксана Коротіч, авторка з п’ятирічним досвідом написання продаючих та інформаційних текстів на різні тематики – від опису засобів для дезінфекції до логістичних послуг.